хай повисит, потом удалю
щоденник практики8 – 9 грудня 2010
Співвідношення між робочим часом і часом, протягом якого працівник працює, є незмінною і становить 0,6.
Деніел Маківор і Ослін Белл
Про зустріч із головним редактором умовились на п’ятницю 10. 12. 2010, так як у четвер – передвипускний день, й уся редакція була зайнята виданням поточного номеру.
Зайнялись пошуком інформації про газету (засновники, видавці, редакція), ознайомились з останнім номером.
Підприємство ООО „Кіровоградська правда”. Це обласна суспільно-політична газета. Слоган – „...якщо хочеш знати більше”. Засновник і видавець – ТОВ „Кіровоградпресгрупа”. Свідоцтво про державну реєстрацію КГ № 0344-У від 12 грудня 2003 року. Тижневий наклад видань – 16000.
Знайшли інформацію про головного редактора – Данилишин Олену Романівну (Інтернет – друг, товариш і брат). Загальна біографічна інформація, і навіть фотографії у соціальній мережі.
Також ознайомились з завданнями і поясненнями до виконання навчальної журналістської практики.
Розробили свої індивідуальні плани роботи.
10 грудня 2010 Ніякого пасиву!
Ніякий редактор не скаже тобі: „Ось на пиши про це, це і це!” Ви маєте приходити з власними доробками, пропонувати власні ідеї.
Олена Данилишин
Робота в редакції розпочинається о 9.00, а закінчується о 17.00, хоча праця журналістів над матеріалами далеко не обмежується регламентованим робочим днем.
Сама редакція – маленька, але жвавенька як і її головний редактор – Олена Романівна Данилишин. Помітно, що у цей офіс переїхали нещодавно, але деякі кабінети вже цілком обжиті, є доступ до мережі Інтернет.
Нашвидкоруч ознайомились із редакцією газети, розпорядком роботи, обов’язками працівників, організацією, зі статутом, структурою.
Самостійно розглянули специфіку тематичного та проблемного спрямування та обговорили публікації.
Нас відпустили ще до завершення робочого дня з настановою самим шукати собі ідеї для публікацій.
11 –12 грудня 2010 Самостійна робота
Запали себе сам
Всі „вихідні”, котрих насправді не буває у журналістів, займались розробкою ідей для публікацій. Насправді не так вже й просто знайти ідею для статті, це набагато простіше чим здається – головне дозволити собі думати, і ще трохи думати як читач. Тобто в даному випадку як людина середнього або низького достатку (виходячи з ціни газети – до однієї гривні), яка читає газету з інформативною та розважальною ціллю. Також треба враховувати передноворічний сезон. І перше що приходить у голову – призові новорічні конкурси (які ж бо конкурси без призів), та щось інформаційно-розважальне.
13 грудня 2010 Редагування, редагування та ще раз редагування
Дядя не прийде, не дасть гроші і не скаже – на, живи.
Але, нажаль, чомусь це як частина нашого менталітету.
Олена Данилишин
Ранок тяжкого дня Понеділка (хоча, насправді, вони не всі тяжкі) розпочався з презентування власних ідей на пленарному засіданні (як же ж голосно сказано) у кабінеті головного редактора. Олена вислухала наші ідеї, зауваження та підказки до матеріалу Тетяни. Нам була надана можливість реалізувати власні задуми, але водночас редактор поставилась вимогливо до якості їх виконання, актуальності, оригінальності, творчого підходу при створенні матеріалу.
Сьогодні також ми ознайомились із обов’язками редактора та коректора. Користуючись коректурними знаками необхідно було відредагувати майже заверстані шпальти як з точки зору їх наповнення, так і зовнішнього вигляду.
Під час редагування матеріалів інших авторів враховувались такі аспекти, як дотримання мовних норм і правил читабельності, дотримання редакційної політики та концепції видання; аналізувалась тематика, проблематика журналістського матеріалу, їхня актуальність, а також інформативність, фактична та логічна структури твору.
Майже всі внесені нами виправлення були враховані при верстці видання, також за необхідності обговорені із головним редактором, – вона поясняла деякі аспекти редактури та відповідала на питання щодо редакційного процесу.
14 грудня 2010 Перший випускний день
Ніякі міркування не можуть вказати людині шлях, котрого він не хоче бачити
Випускний день у редакції.
Журналісти і ми, практиканти, присвятили зборові інформації для статей затверджених редактором учора, тобто, науково кажучи, виконанню кореспондентської роботи та взагалі реалізації власних задумів.
Пошук та збір матеріалів для власних статей – тут недалеко треба ходити, тільки дивись уважно: Дендропарк оголосив конкурс на найкращу ялинкову прикрасу, так „гласили” плакати в місті та оголошення у кіровоградських групах соціальних мереж.
Окрім безпосередньо збирання інформації, неодмінно необхідно було зайнятися перевіркою її достовірності. Нема нічого простішого – перевірити всю інформацію на офіційному сайті Дендропарку, а для вірності також подзвонити до начальства.
Для виконання такої роботи журналіст має бути достатньо комунікативно здатним і вміти привітливо спілкуватись, навіть з хамуватими людьми.
Після перевірки текст остаточно оброблюється і оформлюється структурно: абзаци, лід, самостійно підбирається заголовок. Подається у електронному варіанті, та для кращого редагування роздруковується на аркуші паперу.
15 грудня 2010 Організація та оперативність
Головне що ти бачиш, а не дивишся.
Олена Данилишин
Головний редактор Олена Романівна сміливо і водночас необразливо вказує на недоліки роботи студента, мотивує до самовдосконалення журналіста, його професійності, самостійності й загального розвитку.
Вона запросто може сказати: „От лід – фігня повна, структурно треба переробити.”, але це зовсім не пригнічує журналістські амбіції (принаймні мої), і навіть навпаки: такий низький бар’єр сприяє кращому розумінню того, що потребується від тебе під час редакційно-видавничого процесу.
Сьогодні ми ближче ознайомились із організаційними та технічними особливостями підготовки видання номера газети: журналісти займаються пошуком ідеї для статті, збором інформації, перевіркою достовірності фактів, як у випадку із заміткою „Створи іграшку та отримай святковий подарунок!”. Потім виконують оброблення інформації з урахуванням її жанрової специфіки, оформлення тексту, редагування власного рукопису, інколи підбирають ілюстративний матеріал. Після журналістських рук матеріали проходять редакторсько-коректорську обробку і надходять до головного редактора. Після чого статті заверстуються на шпальту, роздруковуються на аркушах у чорновому варіанті та ще раз проходять коректурну перевірку.
Також сьогодні ми зрозуміли, що таке оперативність. Коли головний редактор раптово питає „А ти дружиш з хенд-мейдом?”, і ти все ж таки дружиш, у тебе немає іншого виходу як іти нашвидкуруч писати у відповідну рубрику. І за півгодини маєш подати готовий матеріал – „Новорічне свято своїми руками: кульки, гірлянди... ялинки”. Заодно вирішила знайти й ілюстративний матеріал (Інтернет – знову друг, товариш і брат), і як виявилось це не було зайвим.
16 грудня 2010 День чоловічої сили та Зробити цукерку з...
Майбутнє належить тільки тим людям, які досить порядні,
щоб каятися, і тим людям, у яких вистачає сил,
щоб виправити свою помилку.
Літтон Байрон
Сьогодні стикнулися з таким видом діяльності як перероблення матеріалів. Необхідно було перетворити убого написану інформацію, надану з Бобринецького району, авторства Миколи Тосіка – редактора радіостудії „Бобринець” (принаймні так написано). Маленька ремарка: я звичайно не слухала ніколи тої радіостанції, але тут розбились всі мої рожеві уявлення про головних редакторів і редакторів взагалі – якщо вже редактори так пишуть, то залишається тільки роняти сльози над правкою рядовим редакторам і коректорам.
Довелось редагувати текст згідно редакційної політики та концепції видання, покращувати фактичну та логічну структури, а також виправляти текст згідно правил читабельності і взагалі мовних норм.
Подивитись початкову і виправлену версію матеріалу можна у Додатку №6.
Без чоловіків зараз нікуди – і редакторам теж.
Також відбулося знайомство з роботою верстальника. Авадані Денис, молодий фахівець, верстає у Corel Ventura 8, програма мені не знайома, але за принципами роботи не відрізняється від тих, в котрих працювала я. Також володіє програмами опрацювання зображень та іншим стаффом для виконання своїх обов’язків. Навчив дівчат замазувати у фотошопі прищі, і взагалі роботі з ілюстраціями для газети, а також продемонстрував верстку шпальти.
Також Денис – завідуючий комп’ютерним відділом, тож з усіма проблемами з технікою, вірусами та „надрукуй третю шпальту” і „у мене не запускається” біжать до нього.
17 грудня 2010 Перші власні матеріали
Працювати потрібно з розумом, а не до ночі.
Другий наш випускний день. Для мене – день друку моїх перших публікацій.
За нестачею часу і через хворобу головний редактор з нами сьогодні не зустрічалась, і замість просиджувати штани в редакції відправила всіх практикантів на партзавдання.
18-19 грудня 2010 Дні самопрактики і мрій
Помічай деталі
Окрім безпосередньо журналістської діяльності, можна відмітити активізацію журналістських навичок, як то пам’ять, зосередження уваги, звернення уваги на деталі.
Що має бути на столі у головного редактора?
Леп-топ, маркер, телефон, „Новий українсько-російський та російсько-український словник”, баночка Візина, свіжий номер газети. На руці – годинник а в кишені – мобільний телефон, ні, краще два.
Слідувало б відмітити філіжанку кави, та я більше люблю чай.
20 грудня 2010 Телефонний день
Не той мужній, хто лізе в небезпеку, не відчуваючи страху, а той, хто може придушити найдужчий страх і думати про небезпеку, не підкоряючись страху.
Костянтин Дмитрович Ушинський
Несподівано була здивована сором’язливістю своїх комрадів, себто одногрупників. За завданням Олени необхідно було подзвонити до керівника організації „Серце матері” Людмили Шакрути і дістати інформацію про надання спеціалізованим дитячим садкам допомоги і подарунків на день Святого Миколая. Завжди вважалось, що журналіст має бути не тільки комунікабельним, а й ласим до матеріалів. А тут, чи то через сором’язливість, чи то під загальним розчаруванням у професії, або ж якоїсь іншої депресії, не відчується духу суперництва за матеріал, якісь журналістські амбіції.
Матеріал „Миколай заглянув і до вихованців спецдитсадків” був „добутий” і підписаний мною, хоча у редагуванні та оформленні його цілісності брали участь всі.
Також сьогодні знову виконували коректуру.
Засиджуючись майже на цілий день у редакції, ми інколи дозволяли собі випити кави й перекусити – голод то така справа, особливо у студента, адже голодним ніхто працювати не буде.
21 грудня 2010 День невдач
Хто йде слідом, завжди повинен відставати.
Марк Фабій Квінтіліан
Випускний день. З головним редактором розглянули свіжий номер.
Поступово почали готувати звітність, упорядковувати записи щоденника. Вирізала додатки, перекинула банку з клеєм, вирішила скористатись двостороннім скотчем.
Заробила десь нежить.
22 – 23 грудня 2010 Випадення з реальності
Єдині ліки від нежиті - носова хустка.
"Пшекруй"
Нежить „перетворився” в супернежить і заболіло горло.
Ці два дні провела на лимонах, чаї та таблетках. Ніякої журналістської діяльності не велось, окрім хіба що суто теоретичної – перегортання сторінок підручників з журналістики.
24 грудня 2010 Ніколи хворіти
Наради не народили жодної великої думки,
але поховали деяке число ідіотських.
Френсіс Скотт Фіцджеральд
Вирішивши, що хворіти вже досить, а також пересвідчившись, що нікого не заражу, з горем пополам добралась до редакції. І потрапила якраз на випускний день.
І одразу ж отримала наганяй від головного редактора – у цьому номері немає жодного мого матеріалу, та взагалі я відстаю від дівчат.
Поки у Олени були справи, вона послала нас подалі – методом мозкового штурму придумати собі матеріали на наступний передноворічний номер. Мозковий штурм, насправді, досить дієва штука – на фоні інших одразу починаєш думати активніше, аби не пасти задніх.
Однак майже всі мої ідеї були відметені або через їх дитячість, або ж формат не той.
Щоправда таки вдалось відбити собі свої три теми та ще й отримати партзавдання.
І в той же день по завданню прийшлось бігти на Укрпошту. Щоправда завдання не зовсім вдалось, а точніше дещо видозмінилось за нестачею потрібної інформації.
Також зіткнулась з дещо нестандартним ставленням деяких працівників главпоштамту до молодих журналісток (працівник був очевидно з якихось свят і явно обділений жіночою увагою). Комунікативний бар’єр ним не був подоланий, а вийти із такої ситуації мені пощасливилось, швидко закінчивши роботу і накивавши п’ятами.
25 – 26 грудня 2010
Успіх - не остаточний, поразка - не фатальна, мужність продовжувати - ось, що має значення.
Уїнстон Черчілль
Неіснуючі журналістські вихідні, таки не існували для мене на цей раз. Довелось освоїти методику написання такого журналістського матеріалі як інтерв’ю. На цей раз, завдяки відповідальній підготовці, а може через те, що людина трапилась нормальна (все ж таки Дід Мороз), вдалось завершити поставлене завдання – „Інтерв’ю з Дідом Морозом”.
Також, опитавши декількох знайомих і не дуже людей, вдалось завершити підбірку веселих новорічних історій „В Новий Рік не без веселощів!”. Спілкування з представниками найвищої ступені розвитку живих організмів на Землі дається з кожним разом все легше і легше. Та все ж далеко не всі „жадають” бути надрукованими у місцевій газеті – одні відбріхуються, що вони звичайні люди, і з ними нічого не трапляється, інші, напевне, соромляться, а хтось боїться, що про їх героїчні подвиги дізнаються батьки, друзі, кохані...
На вчорашньому завданні вдалось отримати також інформацію щодо новорічного конкурсу для дітей, яка трансформувалась у замітку „Моє улюблене зимове свято”.
Також одною із моїх задумок було розкрити читачам очі на походження Снігуроньки та її сімейне положення відносно Діда Мороза – „Звідки взялась Снігуронька?”.
Всі розроблені й оформлені матеріали були надіслані головному редактору електронною поштою.
27 грудня 2010 Передостанній день – день натяків й очікувань
Слово - одяг всіх фактів, всіх думок.
Максим Горький
На засіданні (навіть не знаю, чому я продовжую його так називати) головний редактор висловила нам свої зауваження, вказала на недоліки у роботі, але на щасті їх було вже менше ніж спочатку.
Усі мої матеріали „пішли” у номер, котрий вийде 30 грудня.
Також сьогодні ми роз'яснили моменти щодо редакції, в яких сумнівались. На завтра Олена Данилишин пообіцяла написати відгуки про нашу роботу.
Дуже тонко ми натякнули Олені, що хотіли б проходити редакторську практику в її редакції у лютому, на що вона з посмішкою щасливо погодилась.
Також редактор порекомендувала до перегляду декілька фільмів, що допомогли б нам краще побачити медіа-світ, і скинула в електронному вигляді зразки:
заяви прокурору щодо ненадання вам інформації за запитом;
адміністративного позову щодо оскарження відмови в наданні інформації;
запиту на отримання письмової інформації;
запиту на офіційних документів;
заяви прокурору про порушення кримінальної справи у зв’язку з перешкоджанням діяльності журналіста;
адміністративного позову в суд щодо ненадання відповіді на інформаційний запит.
28 грудня 2010 Передсвятковий випуск
Найважче написати позитивну рекомендацію людині,
яку дуже добре знаєш.
Френк Хаббард
Впевнена, що ми отримаємо не стільки позитивну рекомендацію, як об’єктивну. Так як Олена – професіонал, а журналістам, тим паче редакторам важко втриматись від об’єктивності.
Сьогодні ми завершуємо щоденник практики, звіт про виконану роботу, індивідуальне завдання та взагалі оформлення документації і здаємо її нашим керівникам практики з кафедри. Сподіваюсь, ця документація не буде використовуватись у якості чернеток для друку, а може й послугує прикладом для наступних поколінь.
Вихід останнього номера у цьому році, в якому друкуються наші студентські матеріали, перенесений на четвер 30 грудня. Святковий настрій ще не відчувається, хіба що гордість, трохи.